крапинка
КРАПИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кра́пка¹.
Навіть темні крапинки на них [очах] віддають .. блиском (М. Стельмах);
Олександр носив рипливий ремінний картуз, пошитий із клинців, спортивні френчі, целулоїдні комірці, галстуки з крапинками, лискучі жовті краги (П. Загребельний);
Без краю чиста блакить і живі крапинки птахів по ній – оце такий тепер світ над нами (О. Гончар);
На квітці на вершечку гілки сиділа червона в чорних крапинках комаха (В. Лис).
Словник української мови (СУМ-20)