краплеутворення
КРАПЛЕУТВО́РЕННЯ, я, с., фіз.
Процес утворення крапель рідини із речовини газоподібного стану.
Найбільш перспективними для інтенсифікації тепломасообміну і створення малогабаритного устаткування є високошвидкісні відцентрові апарати, що належать до групи апаратів з поверхнею контакту і з поверхнею, що розгортається за рахунок інтенсивного краплеутворення (з наук. літ.);
Краплеутворення найчастіше відбувається через перепад температур (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)