краплинка
КРАПЛИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до крапли́на.
На чолі рясно виступили дрібненькі краплинки поту (С. Васильченко);
Дивився в неї, мовби в очі. В очі, що, загораючись все більше, наближались до нього з краплинками крові на віях (І. Багряний);
– Головне, щоб в таких папірцях побільше було правди. Коли сходиться правда, то краплинка брехні б'є в груди смертельною отрутою (М. Стельмах);
Як мало треба – лиш краплинку сонця (І. Андрусяк);
Самоцвітами заграли краплинки на чудовому тканні павутини (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)