красноталь
КРАСНОТА́ЛЬ, ю, ч., бот.
Те саме, що шелюга́; червоний верболіз.
Він присів біля куща красноталю, скрутив цигарку (Григорій Тютюнник);
Коли ж розлилася повінь, В город нанесло красноталю, Прибився трухлявий човен (П. Воронько);
Кущі красноталю .. щедро обдарували Гордого і Валентину прохолодними дощовими краплями (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)