красіти
КРАСІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. розм., рідко. Те саме, що красува́тися 1, 4.
Світло .. яріло .. на дівочих та молодичих білих, синіх, червоних, зелених та рябих убраннях, що красіли, як весняний цвіт (Леся Українка).
2. діал. Червоніти, шарітися.
Красіє, як рак в окропі (приказка);
Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)