крати
КРА́ТИ, крат, мн. (одн. кра́та, и, ж.), діал.
1. Клітки (у 3 знач.) на чомусь.
Тканина в крати.
2. Ґрати.
Приятелі мої, молоді, гарні, як весна, сердечні, як рідня! За тюремною кратою, серед холоду, вогкості та туги, під час темних, безсонних ночей стають передо мною ваші лиця (І. Франко);
Раз, другий і третій кинула [Настя] оком на крати гарему й дерева в парку – і знов думала (О. Назарук).
Словник української мови (СУМ-20)