крашанка
КРА́ШАНКА, и, ж.
1. Пофарбоване одним кольором куряче яйце, признач. для Великодніх свят.
На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками (Т. Шевченко);
Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки (С. Руданський);
Йвашко витяг iз кишенi папiрчики з намальованими на них рiзнокольоровими крашанками (В. Винниченко);
Горпина .. роздавала жебракам – кому крашанку, кому шматок проскури (З. Тулуб);
– Мені ніхто не дарує крашанки (В. Багірова).
2. діал. Яйце (у 1 знач.).
– На орляче гніздо в одному місці натрапили, – весело розповідали дівчата. – З крашанками (О. Гончар);
– Тепер клич свою Рівку... – сказав Чорнота. – Нехай спряже нам на похід курку та зварить крашанок (А. Кащенко);
* У порівн. На його видовжене, мов качина крашанка, обличчя лягає тінь самолюбства (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)