крейдований
КРЕЙДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до крейдува́ти.
Вони [картини] відзначаються блідим світлом і нечіткістю кольорів, а причиною є те, що ці картини малювали на крейдованому фоні (І. Франко);
Для друкування поштових марок застосовують матеріал, крейдований лише з одного боку (із журн.).
2. Який містить крейду.
Крейдовані ґрунти після дощу мають особливий колір, що поєднує білий і чорний в одну гаму (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)