крем
КРЕМ, у, ч.
1. Густа маса зі збитих вершків, молока, масла, яєць, цукру з доданням різних спецій, кави, шоколаду, горіхів і т. ін., що вживається у виготовленні тортів, тістечок, а також як десерт.
– Антоша та Ліда зароблять на хліб, вони молоді. А тобі, Мишко, доведеться забути про креми та смачні кісточки... (М. Коцюбинський);
Я .. випиваю свою [каву], подібну до кофейного крему (Леся Українка);
Талочка тим часом старанно нищила шоколадний крем (Д. Бузько);
Ви повинні мені замовити: два пиріжки, один з м'ясом і один з капустою, одне тістечко з кремом і склянку кави (В. Домонтович).
2. Косметична мазь.
На підлогах .. валялось сміття, .. порожні баночки з-під крему для лиця (І. Микитенко);
Помили ноги – намастіть їх вазеліном, або ланоліном, або кремом “Сніжинка” (Остап Вишня);
Вона спокійно натирала кремом обличчя (У. Самчук);
Я прокинувся в непроглядній темряві .. Відчув на своєму обличчі дихання Марти – подих сплячої дівчинки, суміш дитячого крему і молока (С. Андрухович).
3. Паста для шкіряного взуття.
Мої думки так заворожили мене, що я замість жовтого крему поклав на жовтий чобіт якогось чоловіка чорний (Л. Смілянський);
– Ось тобі вдяганка: куртка, штанці, сорочина і спіднє. Крем для черевиків у сінях (П. Запаренко).
Словник української мови (СУМ-20)