кремсати
КРЕ́МСАТИ, аю, аєш, недок., що і без дод., розм.
Грубо, нерівно розрізувати, рубати.
– Людське тіло надто прекрасне, надто досконале, щоб його кремсати ножем... (М. Дашкієв);
В руках Кіндрата Дорофійовича сокира люто кремсала кору ще влітку зрубаної верби (В. Логвиненко);
Гострим чоботарським ножем Василь кремсав на широкім дубовім пні тютюнові кореневища (Ю. Мушкетик);
Він спробував зайнятися вівісекцією. Розтинав, відрізав, кремсав на шмаття (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)