крижацтво

КРИЖА́ЦТВО, а, с., збірн., іст.

Рицарі тевтонського ордену.

Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. крижацтво — Крижацтво, -ва с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.  Словник української мови Грінченка