криптон
КРИПТО́Н, у, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 36, інертний газ без кольору і запаху, що використовують для наповнення освітлювальних лампочок, газорозрядних і рентгенівських трубок і т. ін.
Криптон виділяють фракційним розділенням рідкого повітря (з наук. літ.);
До складу повітря входять елементи, відомі під назвою інертних газів: гелій Не, неон Nе, аргон Аr, криптон Кr і ксенон Хе (з наук.-попул. літ.);
У повітрі Венери не виявилося ніяких особливих домішок порівняно з земним. Ті ж самі, що і в атмосфері Землі, кисень, вуглекислота, азот, дуже незначні домішки аргону, неону, криптону. Нічого нового, все цілком знайоме (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)