крисатий
КРИСА́ТИЙ, а, е.
Який має широкі криси (про капелюх, бриль і т. ін.).
Лице [пані Міхонської] прихилилося близесенько до Борисового, її капелюх скинув у нього крисатий капелюх з голови (І. Франко);
– Денисе Васильовичу! – гукає Троянів сусіда з-під крисатого бриля (С. Добровольський);
Мама у квітчастому модному платті й крисатому білому капелюсі (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)