Словник української мови у 20 томах

кристалохімія

КРИСТАЛОХІ́МІЯ, ї, ж.

Розділ кристалографії, який вивчає закономірності зв'язків між хімічним складом, структурою і властивостями кристалічних речовин, а також процеси і закони їх утворення.

Кристалохімія ґрунтується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими, хімічними та фізичними методами (з наук. літ.);

Кристалохімія тісно пов'язана з хімією, кристалофізикою і мінералогією (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кристалохімія — кристалохі́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кристалохімія — Кристаллохимия — crystallochemistry — Kristallchemie — розділ кристалографії, наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, йонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. кристалохімія — -ї, ж. Розділ кристалографії, що досліджує залежність кристалічних форм сполук, процесів і законів їхнього утворення від природи хімічного зв'язку у молекулах і кристалах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кристалохімія — кристалохі́мія (від кристали і хімія) наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, іонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури.  Словник іншомовних слів Мельничука