кристалізувати
КРИСТАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. Перетворювати в кристали.
Перманганат натрію через велику розчинність його важко кристалізувати (з наук. літ.);
1931 року було описано структуру вітаміну А, а 1937 його вдалося кристалізувати (з наук.-попул. літ.);
Аби кристалізувати морську сіль, використовують випаровування води (з навч. літ.).
2. перен. Надавати чомусь чіткості, завершеності; виформовувати.
У трудовій діяльності людина розвиває свої таланти, кристалізує характер і виробляє світогляд (О. Гуреїв);
Заслуговує на увагу серія кольорових ліногравюр, в яких графік висловлює свої заповітні думи, кристалізуючи зміст до символічного узагальнення (із журн.);
Упродовж життя В. Стусові вдалося окреслити й кристалізувати власну версію герметичної поетики (з наук.-попул. літ.);
Стриманість, шляхетність, інтелектуалізм – це важливі складові особистості художника, які дали йому можливість кристалізувати характер непідкореного, зміцнити творчий потенціал (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)