крихкотілий

КРИХКОТІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який має слабке здоров'я, худеньку постать; тендітний, крихкий (у 2 знач.).

Максим сидів на кормі, де вчора тулилася до борту худорлява й крихкотіла Медже (З. Тулуб);

До нас ішов тонкий, крихкотілий юнак, незручно переступаючи з ноги на ногу (А. Трипільський);

На противагу крихкотілому, хоч і натоптаному Глечикові, він мав м'язисті руки, дебелу загорілу шию, на якій сиділа стесана клином угору голова з кучмою чуба (В. Малик);

* Образно. Звідси добре продивлялася кімната, освітлена крихкотілим вогником свічки на журнальнім столику біля крісла (В. Дрозд).

2. Огрядний, опасистий, із в'ялим, пухким тілом.

Не вірилось, що така крихкотіла людина, як Давид Маркевич, може так швидко орудувати лопатою (Ю. Шовкопляс);

У пустині рідко трапляються жирні, крихкотілі люди (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. крихкотілий — крихкоті́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крихкотілий — Тендітний, крихкий; (як пундик) пухкий, опасистий, пухкенький.  Словник синонімів Караванського
3. крихкотілий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. крихкотілий — -а, -е. 1》 Який має слабке здоров'я, худеньку постать; тендітний, крихкий (у 2 знач.). 2》 Огрядний, опасистий, із в'ялим, пухким тілом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. крихкотілий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
6. крихкотілий — КРИХКОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має слабке здоров’я, худеньку постать; тендітний, крихкий (у 2 знач.). Максим сидів на кормі, де вчора тулилася до борту худорлява й крихкотіла Медже (Тулуб, Людолови, II, 1957, 201); До нас ішов тонкий, крихкотілий юнак...  Словник української мови в 11 томах