крихкуватий
КРИХКУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи крихкий.
Дядьки проминули, а хлопець принишк до сірої крихкуватої і легко порозколюваної поверхні землі, при корінцях пшениці (В. Барка);
Агроном відзначив для себе крихкувате стебло озимих культур (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)