Словник української мови у 20 томах

криштальний

КРИШТА́ЛЬНИЙ, а, е, поет.

Те саме, що криштале́вий.

Він ішов у криштальному гроті Й зачаровання ніс у душі (Т. Масенко);

Коли наші криштальні чари вина торкалися, наші очі зустрічалися палкою довірливістю і, здавалось, розчинялися у взаємній радості щастя (У. Самчук);

Грім гримить, криштальні роси ринуть з хмар на персть тверду (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі);

У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка);

А мова чиста, криштальна, сам знаєш, – поруч: візьми її, говори нею, вчи дітей тії [тієї] мови в школі, щоб вивести їх з панщизняної темряви, пиши нею вірші (Р. Іваничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. криштальний — кришта́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. криштальний — -а, -е, поет. Те саме, що кришталевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. криштальний — ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  4. криштальний — КРИШТА́ЛЬНИЙ, а, е, поет. Те саме, що криштале́вий. Він ішов у криштальному гроті Й зачаровання ніс у душі (Мас., Степ, 1938, 18); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дн. Чайка, Тв., 1960, 272).  Словник української мови в 11 томах