кровозмішення
КРОВОЗМІ́ШЕННЯ, я, с.
Статеві зносини між найближчими родичами; інцест.
Сховати ж факт кровозмішення неможливо – генетичний аналіз був вельми досконалий (М. Руденко);
Було б щонайменше наївно пояснювати це крайньою побожністю Бланки, її вятенницькими забобонами і, як наслідок, глибокою огидою, яку вона почувала до кровозмішення (О. Авраменко, В. Авраменко);
Українці задовго до християнства розглядали кровозмішення як аномальне явище, яке підриває основи сім'ї (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)