кров'яний
КРОВ'ЯНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до кров 1.
Ревли гармати, Свистіли кулі .. Красили землю струги [потоки] кров'янії (І. Франко);
Через .. щоку у неї палала кров'яна смуга (П. Козланюк);
Заглянув випадково за ширму, а там на тумбочці – черствий хліб і недоїдки сніданку, а на цвяшку коло тумбочки висить брудний халат з кров'яними плямами (Б. Антоненко-Давидович);
Він силкувався надати своєму обличчю виразу зверхності і владності, та блідість, змережана кров'яними жилками, робила його нікчемним, жалюгідним (Р. Іваничук);
// Вигот. із крові забитих свійських тварин.
Він замовив кров'яної ковбаси, галушок із салом і, звичайно ж, горілки та пива (Ю. Мушкетик);
Доброякісне кров'яне борошно має коричневий колір, дрібнозернисту структуру (з наук.-попул. літ.).
2. Який має колір крові; червоний, багряний.
Сонце падало на межигірський бір і заглянуло червоним, кров'яним промінням в кабінет (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Він шмагав по серцю словами, як батогами, рубцював душу кров'яними пасмугами (Микита Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)