кроманьйонці

КРОМАНЬЙО́НЦІ, ів, мн. (одн. кроманьйо́нець, нця, ч.).

Люди епохи пізнього палеоліту – безпосередні предки сучасної людини.

Неандерталець і кроманьйонець, які жили всього лиш кілька десятків тисячоліть тому, мали мозок навіть більший, ніж у сучасної людини (П. Загребельний);

Кроманьйонці жили сім'ями, але самодостатньою соціально-економічною структурою була певна сукупність сімей – родова община (з наук.-попул. літ.);

Кроманьйонці займалися полюванням на великих звірів – бізонів, мамонтів, оленів, печерного ведмедя й диких коней (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кроманьйонці — -ів, мн. (одн. кроманьйонець, -нця, ч.). Люди епохи пізнього палеоліту – безпосередні предки сучасної людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кроманьйонці — кроманьйо́нці безпосередні предки сучасних людей; жили в епоху пізнього палеоліту, а подекуди й пізніше. Вперше скелети К. виявлено в 1868 р. в гроті Кро-Маньйон у Франції (звідси й назва).  Словник іншомовних слів Мельничука
3. кроманьйонці — КРОМАНЬЙО́НЦІ, ів, мн. (одн. кроманьйо́нець, нця, ч.). Люди епохи пізнього палеоліту — безпосередні предки сучасної людини. Серед численних груп неоантропів найбільш відомими є кроманьйонці — люди, що досягали 180 сантиметрів зросту (Наука.., 3, 1965,60).  Словник української мови в 11 томах