круглобокий

КРУГЛОБО́КИЙ, а, е.

Який має круглі, округлі боки (у 1, 2 знач.).

Перед ним так і стелилася асфальтована алея з круглобоких деревець (Олекса Ізарський);

Сірі круглобокі бочки, вузький прохід між ними, вино наточується просто в келихи (П. Загребельний);

Редька ж туманно пам'ятала татового похресника наче кучерявим, золотоволосим, круглобоким, із масним ротиком і пальцями-сосисками (І. Карпа);

Забравши жалюгідний букетик, на його місце поставив [господар] круглобоку бочечку (С. Андрухович).

Значення в інших словниках

1. круглобокий — круглобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. круглобокий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
3. круглобокий — -а, -е. У якого круглі боки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. круглобокий — Круглобо́кий, -а, -е Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун. Ком. і. 7.  Словник української мови Грінченка