круговорот
КРУГОВОРО́Т, у, ч., розм.
Те саме, що коло́ворот³.
Є щось .. невимовно ніжне .. в цих бризах, .. що мовби єднають у вічнім круговороті і море, й степи... (О. Гончар);
Настрій танцю передавався глядачам, захоплюючи їх у свій круговорот (Я. Галан);
В цьому саду я виросла, і він мене впізнав, хоч довго придивлявся. В круговороті нефатальних змін він був старий і ще раз обновлявся (Л. Костенко);
Це була дуель на думках, двобій розумів у вируючому круговороті емоцій... (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)