кругосвітній
КРУГОСВІ́ТНІЙ, я, є.
Те саме, що навколосві́тній.
Оглядає [Тарас] свою хату – не впізнає, ніби після довгої кругосвітньої мандрівки (С. Васильченко);
На краю естради з'явився штурман .. з негритянським банджо, вивезеним з кругосвітнього плавання (З. Тулуб);
Перед його внутрішнім зором пропливало все його життя: війни, безконечні дуелі, що найчастіше закінчувалися примиренням, кругосвітнє плавання, під час якого на острові Таїті він мало не загинув (В. Малик);
Напишемо книгу, заробимо торбу грошей і поїдемо у кругосвітню подорож (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)