Словник української мови у 20 томах

крутихвіст

КРУТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм.

Те саме, що круті́й 1; хитрун.

– Побачимо, хто кому! – Побачимо. – Крутихвіст! (М. Стельмах);

“От крутихвіст“, – подумала Дарка (М. Малиновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. крутихвіст — крути́хвіст іменник чоловічого роду, істота крутій розм.  Орфографічний словник української мови
  2. крутихвіст — див. брехливий; звабник; хитрий  Словник синонімів Вусика
  3. крутихвіст — -воста, ч., розм. Те саме, що крутій 1); хитрун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крутихвіст — ХИ́ТРИЙ ім. (людина, яка для досягнення чогось діє непрямими, нерідко обманними шляхами), ЛУКА́ВИЙ, КРУТІ́Й, КРУТЬКО́ розм., ВИ́КРУТЕНЬ, ХИТРУ́Н розм., ХИТРЮ́ГА підсил. розм., ЛУКА́ВЕЦЬ розм., ШЕ́ЛЬМА розм., КРУТИ́ХВІСТ розм., ЛИС розм., ЛИСИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. крутихвіст — КРУТИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. Те саме, що круті́й 1; хитрун.  Словник української мови в 11 томах
  6. крутихвіст — Крутихвіст, -хвоста м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка