Словник української мови у 20 томах

кріотрон

КРІОТРО́Н, а, ч.

Надпровідний пристрій, який застосовують у швидкодіючих обчислювальних пристроях.

Елементарним приладом, який використовує властивості надпровідності, є кріотрон (з навч. літ.);

Він не тільки вимкнув резервний стабілізатор, а навіть підвищив напругу на кріотронах (М. Дашкієв);

Кріотрони не бояться температурних шумів, перешкод (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кріотрон — кріотро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кріотрон — -а, ч. Надпровідний електричний елемент, опір якого при охолодженні стрибкоподібно змінюється залежно від величини керуючого магнітного поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріотрон — кріотро́н [від кріо... і (елек)трон] надпровідний пристрій, застосовуваний у швидкодіючих обчислювальних пристроях.  Словник іншомовних слів Мельничука