Словник української мови у 20 томах

ксенобіотики

КСЕНОБІО́ТИКИ, ів, мн. (одн. ксенобіо́тик, а, ч.).

Чужорідні для організмів речовини штучного походження.

До ксенобіотиків відносять промислові забруднення, пестициди, препарати побутової хімії, лікарські засоби і т. ін. (з наук. літ.);

Потрапляючи в навколишнє середовище в значних кількостях, ксенобіотики можуть служити причиною багатьох захворювань, впливати на генетичний апарат організмів, викликати їх загибель (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ксенобіотики — -ів, мн. (одн. ксенобіотик, -а, ч.). Речовини промислового виробництва (відходи, забруднення, ліки, пестициди і т. ін.), що шкідливо впливають на організм і викликають порушення його діяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови