ксерофіт
КСЕРОФІ́Т, у, ч.
Рослина засушливих місцевостей (пустель), пристосована до умов тривалої посухи.
Ксерофіти складають типову флору пустель і напівпустель, вони звичайні на морському узбережжі і в піщаних дюнах (з наук.-попул. літ.);
Ксерофіти здатні переживати посушливі періоди у вигляді спор і насіння, які при випаданні опадів проростають. Ці рослини за короткий проміжок часу в сезон дощів встигають цвісти й плодоносити (з наук.-попул. літ.);
Ксерофіти, що ростуть в пустелях, мають пристосування до зменшення втрати води й для її запасання (наприклад, м'ясисте соковите листя каланхое та товсті стебла кактусів) (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)