ксилографія
КСИЛОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Гравіювання на дереві.
Ксилографія виникла в Китаї не пізніше VI століття (з наук. літ.);
Винахід ксилографії дозволив випускати друковані книги. Для цього всі букви та ілюстрації для кожної сторінки вирізали на одній дошці (з наук.-попул. літ.);
Визначним майстром ксилографії був А. Дюрер (Німеччина) (із журн.).
2. Гравюра на дереві й відбиток такої гравюри.
Близько 1430 року з'являються так звані блокові книги, де текст та ілюстрація вирізалися і друкувалися на одній дошці, а з 1461 ксилографії почали використовуватися як самостійні ілюстрації для друкованих книг (з наук.-попул. літ.);
На перший погляд така велика кількість ксилографій могла зробити виставку одноманітною, але цього не сталося, оскільки автор виявився справжнім віртуозом в обраній ним техніці (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)