куафер
КУАФЕ́Р, а, ч., заст.
Перукар.
Перед великим венеціанським свічадом у різьбленій рамі домашній куафер-француз уклав княгині зачіску – волосок до волоска, створив справді мистецьки витончену споруду з її ще досить пишного, попелясто-каштанового волосся (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)