кувас
КУ́ВАС, а, ч.
Порода собак підгрупи угорських білих пастуших, яких використовують для допомоги при випасанні худоби; собака такої породи.
У XVI ст. кувас став популярний як вівчарський собака, що охороняє череди овець від нападу вовків (з наук.-попул. літ.);
Після Другої світової війни у світі залишилося приблизно 30 угорських кувасів. І лише завдяки шанувальникам цієї породи чисельність кувасів було знову відновлено (з наук.-попул. літ.);
Гармонійна будова тіла і біле забарвлення шерсті створюють ошатний королівський образ куваса (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)