кудкудакнути
КУДКУДА́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до кудкуда́кати.
Розтаборилася вона [курка] в подертім сідженні, знесла кільканадцять яєць і вже думала курята виводити, як раз якось кудкудакнула заголосно і в той спосіб сама себе зрадила (Б. Лепкий);
– Ромку, перестань! – сполохано кудкудакнула пані Мирося (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)