кукурудзянка
КУКУРУ́ДЗЯНКА, и, ж.
1. Крупи з кукурудзи.
– Зараз буде все добре, – потішав Олекса Копач Якима. – Мама прийде з комори, принесе бульб, кукурудзянки, будемо варити обід (С. Ковалів);
– Куди нам! Аби кукурудзянки заробити (В. Барка);
В чавунному банячку кип'ятимо воду, додаємо ложку масла, солимо і всипаємо промиту кукурудзянку (з наук.-попул. літ.).
2. Страва або напій із таких крупів.
– Беріть кулешу. – Кулешу? А, кукурудзянку... (І. Карпа);
Кукурудзянка з яйцями – одна з найпоширеніших закарпатських страв (із журн.).
3. Сухе листя і стебла кукурудзи.
Підсудний підійшов до піднавісу і за допомогою сірників запалив снопи кукурудзянки (з газ.);
На горищах стодол господарі часто зберігають дуже багато легкозаймистих матеріалів: солому, сіно, кукурудзянку (з газ.).
4. Те саме, що кукуру́дзище.
Якраз влiтi .. на стернищах, .. а згодом на всiх покосах i кукурудзянках восени, коли небо прихиляється ближче до землi, .. я пройшов, маючи книжку в руках, свої гiмназiї та унiверситети (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)