кукібничка
КУКІ́БНИЧКА, и, ж., діал.
Пестл. до кукі́бниця.
До всього здатна [дочка], прядочка у єї [неї] грає, веретенце шумить і дзижчить, до господарства перша кукібничка (Ганна Барвінок);
Позитивними рисами жінки є працьовитість: кукібниця, кукібничка, рукодійниця, рукодільниця, семидільниця (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)