кульон
КУЛЬО́Н, а, ч.
Великий та середнього розміру болотяний птах родини баранцевих з довгим, сильно загнутим донизу дзьобом; кроншнеп.
– Атож, – відповів приятель і стиха прогомонів сам собі: – Звідки тут візьметься кульон? .. Цей довгоносий птах водиться тільки на сухому або на мілких болотах (Олесь Досвітній);
Кулони живляться жуками, хробаками та ягодами, лише один вид – таїтянський кульон – ящірками, дрібними ссавцями, яйцями інших птахів (з наук. літ.);
У окремих видів спостерігається значна індивідуальна мінливість у розмірах, і нерідко малий кульон буває більшим, ніж кульон середній (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)