Словник української мови у 20 томах

кульон

КУЛЬО́Н, а, ч.

Великий та середнього розміру болотяний птах родини баранцевих з довгим, сильно загнутим донизу дзьобом; кроншнеп.

– Атож, – відповів приятель і стиха прогомонів сам собі: – Звідки тут візьметься кульон? .. Цей довгоносий птах водиться тільки на сухому або на мілких болотах (Олесь Досвітній);

Кулони живляться жуками, хробаками та ягодами, лише один вид – таїтянський кульон – ящірками, дрібними ссавцями, яйцями інших птахів (з наук. літ.);

У окремих видів спостерігається значна індивідуальна мінливість у розмірах, і нерідко малий кульон буває більшим, ніж кульон середній (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)