культурненький
КУЛЬТУ́РНЕНЬКИЙ, а, е, розм., ірон.
Зменш.-пестл. до культу́рний 2.
На подругу, бачите, комарики напали. Дак чемненький, культурненький Сьома таку здоровенну гілляку відчахнув, що нею, отією гіллякою, не тільки комара – тигра можна вбити (О. Ковінька);
Такий весь із себе голуб культурненький виходить і відчуває, що чогось явно не вистачає, одягає навушники і явно слухає рок (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)