культуртрегер
КУЛЬТУРТРЕ́ГЕР, а, ч., книжн.
Особа, яка працює для поширення освіти та взаємопроникнення і взаємозбагачення культур.
Гімназист Гервасій, – відчуваючи себе культуртрегером, – читав Василькові і “Вершника без голови”, і “Останнього з могікан” (Ю. Смолич);
Культуртрегер вбачає своє завдання в поширенні культури (з газ.);
// ірон. Той, хто непрофесійно займається освітньою та культурною діяльністю.
Раз Тодос “Енеїду” читав, В колі друзів розкочувавсь регіт. “Так оце той шкільний культуртрегер?” – несподіваний голос спитав (Т. Масенко).
Словник української мови (СУМ-20)