куння

КУ́ННЯ, я, с., діал.

Збірн. до куня́.

В комишах гуляє осінь, Куння хилиться шовкове (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. куння — КУ́ННЯ, я, с., діал. Збірн. до куня́. В комишах гуляє осінь, Куння хилиться шовкове (Перв., І, 1958, 165).  Словник української мови в 11 томах