курдимон

КУРДИМО́Н, у, ч., заст.

Кардамон.

Вродилось ренське з курдимоном. І пиво чорнеє з лимоном (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. курдимон — Курдимо́н, -ну м. Кардамонъ. Гнав пінную на курдимон. Мкр. Г. 69.  Словник української мови Грінченка