курсувати
КУРСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Здійснювати регулярні рейси у визначеному напрямку, за певним курсом, маршрутом.
Під час бою міновози мусять курсувати весь час з боєприпасами на вогневу (О. Гончар);
Невдовзі Терезка з Михасиком були пасажирами автобуса, що курсує між вокзалом і Доманинцями (М. Томчаній);
Обидва [трамваї] курсували правим берегом уздовж річки (Ю. Андрухович);
І автобуси курсують, і потяги мчать, і літаки розсікають (Люко Дашвар);
// розм. Ходити туди-сюди (про людину).
Хлопці ..тримались іншої думки щодо хутірської велосипедистки, ніяка вона, мовляв, не зрадниця, скорше всього наша вона, бо навмисне ото курсувала стежкою на видноті (О. Гончар);
За сталевими спинами прокурора й судді та головного міліціонера курсували інші районні достойники (М. Вінграновський);
Друкарка курсувала між редакторським кабінетом та своєю кімнатою і поспіхом цокотіла (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)