куртка
КУ́РТКА, и, ж.
Короткий верхній одяг спортивного крою на застібці.
На дівчині червоніла, аж горіла, як жар, суконна куртка (І. Нечуй-Левицький);
Я була в зеленій стрілецькій куртці (І. Франко);
Не переодягшись, у високих, за коліна, мисливських чоботях, у жовтій шкіряній куртці, граф з'явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (О. Донченко);
На Ньому була срiбляста смушева шапка, коричнева куртка, вовнянi про свято штани i високi чоботи з попротираними халявами (Р. Андріяшик);
Скинув куртку, закатав рукав светра, продовбав ополонку, ліхтарика до неї приставив і затаївся (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)