куртуазний
КУРТУА́ЗНИЙ, а, е, книжн.
Вишукано люб'язний, ввічливий.
“Дуже пгошу, дуже пгошу”, – відповідав їй на вияви вдячності замість того, щоб хвацько махнути рукою і закрутити що-небудь пародійне та куртуазне, для чого бракло знання українських слів (Ю. Андрухович);
Як той куртуазний лицар, що лягає, встає і чинить славні діла з думкою про свою Прекрасну Даму,.. він намагався упіймати недосяжне, а досяжного просто не помічав (Г. Пагутяк).
Словник української мови (СУМ-20)