Словник української мови у 20 томах

кутовимірювальний

КУТОВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ, а́, е́.

Признач. для вимірювання кутів, нахилу і т. ін.

Кутовимірювальний інструмент для астрономічних і геодезичних спостережень, який складається з дуги, що дорівнює одній шостій частині окружності, і двох дзеркал називається секстант (з наук.-попул. літ.);

Гарматна панорама – оптичний кутовимірювальний прилад з механізмами відбивача і кутоміра, що є складовою частиною механічного прицілу (з навч. літ.);

Пристрій для визначення кута нахилу ретеновано-дистопованого зуба містить кутовимірювальний механізм і рухомий вказівник кутів (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)