куфайчина

КУФАЙЧИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що куфа́йка.

На підпал вати насмикав iз куфайчини, хоч та куфайчина й так вiтром давно вже пiдбита (Є. Гуцало);

Міцно спало хлоп'я. Зібгавшись на куфайчині, затиснувши в руці батіжок, сном юного праведника спало (В. Шкляр).