кухарочка

КУХА́РОЧКА, и, ж.

Пестл. до куха́рка.

Перший раз побачив мене – і здивувався. – А, кухарочка! – сказав весело (І. Франко);

– Бачу що ви – кавалір, то прошу не водити сюди кухарочок та різних курв (Н. Околітенко).

Значення в інших словниках

1. кухарочка — куха́рочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кухарочка — -и, ж. Пестл. до кухарка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кухарочка — КУХА́РОЧКА, и, ж. Пестл. до куха́рка. Перший раз побачив мене — і здивувався. — А, кухарочка! — сказав весело (Фр., III, 1950, 101).  Словник української мови в 11 томах
4. кухарочка — Кухарка, -ки ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.  Словник української мови Грінченка