Словник української мови у 20 томах

кювеляж

КЮВЕЛЯ́Ж, у, ч., гірн.

1. Проходка підземних пливунів за допомогою кільцевих металевих ланок, скріплених в одну трубу.

2. Водонепроникне кріплення у вигляді суцільного металевого циліндра.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кювеляж — кювеля́ж іменник чоловічого роду водонепроникне кріплення; прохідка пливунів у шахті  Орфографічний словник української мови
  2. кювеляж — -у, ч., кювеляція, -ї, ж. Водонепроникне кріплення у вигляді суцільного металевого циліндра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кювеляж — кювеля́ж, кювеля́ція (франц. cuvelage) 1. Проходка в шахті пливунів за допомогою кільцевих металевих ланок, скріплюваних у єдину трубу. 2. Водонепроникне кріплення у вигляді суцільного металевого циліндра.  Словник іншомовних слів Мельничука