кібернетик
КІБЕРНЕ́ТИК, а, ч.
Фахівець із кібернетики.
І після тебе прийдуть, житимуть на цій Зачіплянці люди іншого складу, інших професій, кібернетики які-небудь, астронавти... (О. Гончар);
Я вступив до університету, обрав долю кібернетика. Ця наука владно вторгалася у свідомість людства, в техніку, в побут (О. Бердник);
Навіть для нас, кібернетиків, любовний процес – ніч темна (В. Дрозд);
– А комп'ютери – це твоє хобі чи фах? – Фах. Я кібернетик (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)