кілектор
КІЛЕ́КТОР, а, ч., мор.
Судно, оснащене потужними пристроями для піднімання затонулих якорів та виконання інших портових робіт.
Найчастіше хитними порталами обладнують кілектори, судна, які потребують потужних вантажопідіймальних пристосувань (з наук.-техн. літ.);
На місце аварії прибули підйомний кран, кілектор, буксири з водолазами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)