кім'ях
КІМ'Я́Х, а́, ч., розм.
1. Те саме, що гро́но.
Звисають на дахи Вишень червоні кім'яхи (І. Муратов);
* Образно. Князь добрався вже до оленячих нутрощів, його руки натрапляли на загуслі кім'яхи крові (П. Загребельний).
2. у знач. присл. кім'яхо́м, кім'яха́ми. Клубком (у 4 знач.), купою.
– Діду! що воно за знак, що бджоли он яким кім'яхом полетіли? (Панас Мирний);
З-під баского коня летів кім'яхами сніг (В. Малик);
Сніг швидко танув і одвалювався з нього [Більбонського] цілими кім'яхами (Л. Кононович).
Словник української мови (СУМ-20)