кінесика

КІНЕ́СИКА, и, ж.

Наука про жести, жестові рухи, жестові процеси та жестові системи.

Комунікативна інтерференція актуалізується через прийоми, представлені засобами кінесики, проксемії та емоційними засобами (з наук. літ.);

Термін “кінесика” вперше вжив антрополог Рей Бірдвістел, який вивчав спілкування людей через жести, пози та рухи (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кінесика — кіне́сика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінесика — -и, ж. Сукупність рухів людини, що використовуються у процесі людського спілкування, а також наука, що вивчає ці засоби спілкування.  Великий тлумачний словник сучасної мови